гніздо

-а́, с.

1) У птахів – влаштоване або пристосоване місце для кладки яєць і виведення пташенят. || Місце, пристосоване тваринами або комахами для зимівлі, виведення малят і т. ін.

2) перен. Домашнє вогнище; оселя. || зневажл. Місце, де збираються люди зі злочинними та іншими недобрими намірами.

••

Гніздо́ ви́ти — а) влаштовувати затишне житло, заводити сім'ю; б) (зневажл.) об'єднуватися з якою-небудь метою; згуртовуватися; в) укорінюватися, утверджуватися.

3) перен., заст. Сім'я, рід.

4) Група рослин, грибів і т. ін., що ростуть укупі. || Скупчення, група однорідних або подібних предметів. || лінгв. Група слів одного кореня.

5) спец. Заглиблення або отвір, у якого що-небудь вставляється, вкладається. || військ. Заглиблення в окопі, а також місце, признач. для бійця з кулеметом та іншою зброєю.

6) с. г. Місце висіву кількох насінин або висадження кількох рослин.